Про затвердження Цільової програми   архітектурно  -археологічних досліджень на території Комплексу колишнього палацу Потоцьких у м. Івано-Франківську на 2024 - 2028 роки

Керуючись ст. ст. 27, 52 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", міська рада

вирішила:

1. Затвердити Цільову програму архітектурно-археологічних досліджень на території Комплексу колишнього палацу Потоцьких у м. Івано-Франківську на 2024-2028 роки (додається).

     2. Контроль за виконанням рішення покласти на першого заступника міського голови Сусаніну В.Ю.

Міський голова                                       Руслан МАРЦІНКІВ

               ЗАТВЕРДЖЕНО

               рішенням міської ради

               від_____________№______

ЦІЛЬОВА ПРОГРАМА

архітектурно-археологічних досліджень на території  Комплексу

колишнього палацу Потоцьких у місті Івано-Франківську

на 2024 – 2028 роки

Івано-Франківськ - 2024

ПАСПОРТ

Цільової програми проведення архітектурно-археологічних досліджень на території Комплексу колишнього палацу Потоцьких

у м. Івано-Франківську на 2024 – 2028 роки

ЗМІСТ

Цільової програми проведення архітектурно-археологічних досліджень на території  Комплексу колишнього палацу Потоцьких у місті Івано-Франківську на 2024 – 2028  роки.

Додаток 1. Напрями діяльності та заходи Цільової програми проведення архітектурно-археологічних досліджень на території Комплексу колишнього палацу Потоцьких у місті Івано-Франківську на 2024 – 2028 роки

Додаток 2. Ресурсне забезпечення Цільової Програми проведення археологічних досліджень на території Комплексу колишнього палацу Потоцьких у місті Івано-Франківську на 2024 – 2028 роки

1. Анотація Програми 

Загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади державної політики України в галузі археологічних та історичних досліджень визначені законами України «Про наукову та науково-технічну діяльність», «Про охорону археологічної спадщини», «Про охорону культурної спадщини», «Про місцеве самоврядування в Україні».

       Держава визначає загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади реалізації державної політики України в галузі археологічних та історичних досліджень, яка спрямована на забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на задоволення духовних потреб та доступності інформації, яка не є державною таємницею.

Програма спрямована на вирішення важливого завдання збереження унікальної історико-культурної спадщини історичного міста Станіславова - Івано-Франківська, реалізованого за ідейним підґрунтям ренесансної концепції «ідеального» міста та розширення історико-культурного, туристичного потенціалу регіону.

2. Визначення проблем, на розв'язання яких спрямована Програма

2.1 Загальні положення

Івано-Франківськ має значний історико-культурний та туристичний потенціал. Місто, історична частина якого реалізована на теоретичних засадах «ідеальних міст» Ренесансної Європи, включене до Списку історичних населених місць України і є невід’ємною частиною вітчизняної та світової культурної спадщини. Використання для культурно-пізнавального туризму археологічного потенціалу Комплексу колишнього палацу Потоцьких – однієї з головних складових «ідеального» міста Станіславова послужить місією, що полягає:

• у збереженні унікальної архітектурно-археологічної спадщини;
• у підтримці місцевої культури;
• у популяризації архітектурно-археологічної спадщини регіону й України в світі, у сприянні створенню позитивного іміджу  України в світі;
• у сприянні збереженню, захисту та популяризації культурної спадщини, культурних цінностей та національної пам’яті українського народу задля зміцнення сучасної української ідентичності, формування спільних цінностей громадянського суспільства в умовах агресії росії проти України.

2.2 Основні проблеми у сфері дослідження археологічної спадщини  Комплексу колишнього палацу Потоцьких. Аналіз статистичних даних

Комплекс колишнього палацу Потоцьких є пам’яткою містобудування та архітектури місцевого значення «Комплекс палацу з брамами (мур.)» 1672-82 р., вул. Шпитальна, 5 у місті Івано-Франківську. Охоронний номер пам’ятки 164-ІФ (110572). Гарнізонна лікарня». Територія комплексу, як резиденція власників (1680-ті рр., арх. Кароль Беное) є однією з головних містобудівних складових історичного «ідеального» міста-фортеці Станіславова, тепер Івано-Франківська (1662 р., інж. Франсуа Корассіні). Територія комплексу відповідно до історико-архітектурного опорного плану м. Івано-Франківська знаходиться в заповідній зоні історичного ареалу, в зоні охорони археологічного культурного шару.

Комплекс колишнього палацу Потоцьких був заснований у 1680-х рр. як резиденція власників, а на початку ХІХ ст. пристосований до військових потреб (австрійський, польський, радянський, український військовий шпиталь) і є одним з найдавніших воєнних шпиталів в Україні. Формувався комплекс більше, ніж 250 років і дійшов до нашого часу, не зазнаючи значних втручань, перебудов протягом другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Як одна з головних складових «ідеального» міста-фортеці Станіславова, комплекс є важливим об’єктом матеріальної культурної спадщини не тільки локального значення, а й загальноукраїнського, європейського.

Історичні документи свідчать про не менш цінну нематеріальну складову комплексу, як об’єкта культурної спадщини. Зокрема, власники міста приймали у своїй резиденції багатьох почесних гостей. Незадовго до свого коронування тут перебував гетьман великий коронний Ян Собеський, а у 1686 р. перед походом на Молдавію він гостював вже як польський король. Частим гостем Й. Потоцького на початку XVIIІ ст. був трансільванський князь Ференц Ракочі. У 20-х рр. XVIIІ ст. завдяки станіславівським єзуїтам мала можливість перебувати у палаці Ганна дружина Пилипа Орлика (творця першої української конституції) з двома доньками під захистом Йосипа Потоцького як союзника Івана Мазепи в антиросійській боротьбі.

       У зв’язку із тим, що комплекс понад 200 років перебував у воєнному відомстві, наукові, науково-археологічні дослідження на його території не проводились.

       Проте, за результатами археологічних досліджень у середмісті Івано-Франківська у попередні роки виявлено цінні археологічні об’єкти, в тому числі, залишки військово-інженерних споруд кінця XVII – початку XVIIІ ст., які без сумніву мають продовження на території Комплексу колишнього палацу Потоцьких. 

Із створенням у 2018 р. КП ПІК ПАЛАЦ, яке за статутною діяльністю взяло на себе зобов'язання охорони, збереження, наукового дослідження, реставрації, ревіталізації Комплексу колишнього палацу Потоцьких постала гостра потреба у проведенні архітектурно-археологічних досліджень, адже ці дослідження нерозривно пов'язані з актуальним процесом реставраційного проєктування та планових робіт з консервації, музеєфікації, експонування.

Наводимо приклади окремих науково-археологічних досліджень, які проводились у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. Археологічно досліджувались вибрані ділянки середмістя Івано-Франківська. Під час досліджень, які були здійснені за ініціативою працівників Краєзнавчого музею, планових археологічних розвідок, охоронно-рятівних досліджень під час будівельних робіт та випадкових знахідок у межах колишніх фортечних укріплень, зафіксовано значну кількість фрагментарних знахідок з часу заснування міста-фортеці. У ході робіт накопичено значний археологічний матеріал до вивчення історії Станіславова. Основні результати археологічних досліджень викладені у монографії М. Вуянко та Б. Томенчука «Археологія середньовічного Івано-Франківська (Станиславова). Матеріали охоронних археологічних досліджень (1998-2001 рр.)».

Археологічні знахідки зберігаються у фондах Івано-Франківського краєзнавчого музею.

Виявлені археологами краєзнавчого музею археологічні знахідки верифікують існування культурного шару кінця XVII - XVIIІ ст. на території палацового комплексу. Так, наприклад, наприкінці 1970-х років біля цегляного муру палацового комплексу (військового шпиталю на той час), було розкрито один із підземних ходів кінця XVII ст., де знайдено фрагмент герба міста. В кінці 1980-х рр. під час ремонту підземних комунікацій між валами (палацовими бастіонами) і вул. Шопена виявили залишки дерев’яного водопроводу (археолог І. Кочкін). Втім отримана інформація тільки частково стосується безпосередньо комплексу палацу, його історії, розбудови, розпланувальної еволюції тощо.

Експедиція ДП «Культурна спадщина Прикарпаття» Державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України упродовж 2004–2019 рр. проводила археологічні дослідження на території історичного середмістя під керівництвом В. Романця. Розкопки здійснювались на різних ділянках поза межами палацового комплексу і на території, прилеглій безпосередньо до комплексу палацу Потоцьких.

У 2010-х рр. проведені розвідкові дослідження біля палацової брами, південного та західного прясла огорожі, знайдено значний підйомний матеріал XVII – XVIII ст., виявлено фрагменти підземних фортифікаційних споруд, які потребують подальшого наукового дослідження, локалізації території, встановлення їхнього функціонального призначення, періодизації.

Протягом 2019 – 2020 рр. під час попередніх реставраційних робіт, які проводились на території комплексу для з’ясування технічного стану фундаментів історичних споруд були закладені шурфи, в яких виявлені підземні фрагменти втрачених споруд, які належать до періоду розбудови Станіславівської фортеці та резиденції Потоцьких (1680-1730-х рр.) і є, ймовірно, залишками палацу власників, а також – фрагментами військових або інженерних споруд (потерн, колекторів тощо).

Виявлені об’єкти потребують науково-археологічного дослідження. Зокрема, археологічно не досліджено й не зафіксовано виявлені в результаті саморозкриття підземні камери на різних локаціях території комплексу; фрагменти, ймовірно, фундаментів будівлі палацу та інші архітектурно-археологічні об’єкти, не доступні для огляду. Також викликають запитання міські укріплення ХVII – початку ХVIIІ ст., які оточують палацову територію, і в минулому мали безпосередній фортифікаційний зв’язок з палацом та потребують окремого дослідження з метою з’ясування наявності підземного зв’язку між палацовою й напільною територією, конструктивних особливостей оборонних споруд комплексу тощо. 

Широка програма археологічних розкопок дозволить доповнити і багато в чому з’ясувати невідомі сторінки архітектурно-містобудівної історії палацу Потоцьких та воєнного шпиталю в контексті історичних подій періоду Речі Посполитої, Австрійської імперії та Австро-Угорщини, а виявлені підземні споруди комплексу стануть об’єктами туристичної привабливості в екскурсійному маршруті підземним Станіславовом.

2.3 Аналіз нормативно-правової бази

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об’єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюють українські та міжнародні документи про охорону культурної спадщини:

• Закон України «Про охорону культурної спадщини» (ред. 2023 р.);
• Закон України «Про охорону археологічної спадщини» (ред. 2012 р.);
• Постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 316 "Про затвердження Порядку видачі дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою на території України";
• Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. № 1768 «Про затвердження Порядку укладання охоронних договорів на пам’ятки культурної спадщини»;
• Наказ Міністерства культури України "Про затвердження Порядку обліку об'єктів культурної спадщини" від 11.03.2013 № 158;
• Європейська конвенція з охорони археологічної спадщини (переглянута) (ETS N 143) (1992);
• Конвенція з охорони всесвітньої культурної і природної спадщини (1972);
• Рекомендація з охорони на національному рівні культурної та природної спадщини (1972);
• Рекомендації із збереження і сучасної ролі історичних ансамблів (1976);
• Конвенція з охорони архітектурної спадщини Європи (1985);
• Міжнародна хартія з охорони і реставрації нерухомих пам'яток і визначних місць (Венеціанська хартія, 1964);
• Міжнародна хартія з охорони історичних садів (Флорентійська хартія, 1981).

3. Мета і завдання Програми

Метою Програми є:

• створення належних умов для системного підходу до дослідження, збереження й охорони археологічної спадщини на території однієї з головних архітектурно-містобудівних складових історичного «ідеального» міста-фортеці Станіславова/Івано-Франківська, резиденції власників міста – палацу Потоцьких, пізніше воєнного госпіталю (австрійського, польського, німецького, радянського, українського), з 2018 року – відкритого громадського простору;
• забезпечення збереження та вивчення архітектурно-археологічних об'єктів на території пам’ятки та в охоронній зоні, здійснення відповідних пам’яткоохоронних заходів на них;
• отримання всебічної об’єктивної наукової інформації, необхідної для забезпечення оптимальних умов використання історико-культурного потенціалу археологічної спадщини комплексу.

Реалізація поставленої мети може бути досягнута шляхом вирішення таких завдань:

• визначення характеру культурного шару на території комплексу палацу, та в охоронній зоні пам'ятки;
• локалізація збережених на археологічному рівні архітектурних, фортифікаційних об’єктів та встановлення їх часових характеристик, фізичних, конструктивних особливостей;
• визначення ділянок, перспективних для можливості майбутнього створення доступного або частково доступного археологічного резервату на території палацу з музеєфікованими архітектурно-археологічними об’єктами;
• введення здобутих за результатами Програми матеріалів до наукового обігу;
• розвиток та популяризація наукових знань про місто Станіславів / Івано-Франківськ та його історичні архітектурно-містобудівні складові шляхом реалізації запланованих архітектурно-археологічних досліджень, пам’яткоохоронних заходів і створення на цьому ґрунті у місті умов, які сприятимуть просвітницькій діяльності щодо збереження архітектурно-археологічної спадщини, розвитку культурно-пізнавального туризму, інтеграції об’єктів археологічної спадщини в регіональні, національні та міжнародні туристичні маршрути в контексті охорони і збереження культурної спадщини України, яка не зазнала руйнувань внаслідок воєнної агресії росії, актуальних процесів інтеграції України в ЄС.

4. Напрям виконання та заходи Програми

Напрям виконання Програми передбачає наукові архітектурно-археологічні дослідження (Додаток 1):

1. Проведення наукових археологічних вишукувань (розвідки) у межах території пам’ятки та охоронної зони.
2. Проведення наукових архітектурно-археологічних досліджень у межах території пам’ятки.
3. Проведення наукових архітектурно-археологічних досліджень у межах охоронної зони пам’ятки.
4. Популяризація історико-культурної спадщини.

Наукові археологічні дослідження спрямовані на:

• забезпечення раціонального та ефективного використання історико-археологічних ресурсів;
• активізацію міжнародної науково-практичної співпраці з архітектурно-археологічних досліджень КП ПІК ПАЛАЦ з партнерами з Польщі, Румунії;
• здійснення науково-інформаційної діяльності на національних та міжнародних історико-археологічних, архітектурно-археологічних заходах в Україні та за її межами;
• участь і проведення науково-практичних та просвітницьких семінарів, конференцій різного рівня з проблем археології та регіональної історії.

Для ефективної роботи із збереження археологічних решток передбачається поетапне проведення заходів у дві стадії:

1. Стадія  вибору методів та послідовності заходів з дослідження, охорони, збереження, консервації, музеєфікації архітектурно-

археологічних об’єктів Комплексу колишнього палацу Потоцьких.

1.1. Проведення науково-теоретичних робіт.

1.2. Архітектурно-археологічне дослідження з метою локалізації, ідентифікації й документальної фіксації залишків.

1.3. Оголошення конкурсу на вироблення концепції музеєфікації архітектурно-археологічних знахідок.

1.4. Підготовка проєктної документації з консервації, музеєфікації, експонування архітектурно-археологічних об’єктів.

2. Стадія науково-дослідних робіт.

2.1. Збір історичних картографічних матеріалів та складання опису досліджуваного об’єкта.

2.2. Теоретична реконструкція за результатами широкого вивчення всіх письмових, картографічних, іконографічних та інших джерел, за результатами неінвазивної розвідки території, сканування за допомогою геофізичних методів,  розвідки шурфуванням, архітектурно-археологічних досліджень території пам’ятки.

2.3. Науково-дослідні роботи, заходи, які дозволять встановити приналежність віднайдених архітектурно-археологічних об’єктів до системи міських фортифікацій XVII ст., їх ідентифікація як залишків укріплень, інженерно-фортифікаційних конструкцій чи цивільних споруд.   

2.4. Верифікація і оцінка пам’яткової вартості, як важливий елемент аналітичної стадії робіт, коли виконані гіпотези та реконструкції доповнені аргументами, що підтверджують їх правильність, тобто перевірка достовірності та встановлення цінності археологічних решток.

5. Фінансове забезпечення Програми

       Фінансування Програми здійснюватиметься у межах асигнувань, передбачених для проведення наукових археологічних досліджень у міському та державному бюджетах, а також з інших джерел, не заборонених законодавством. Обсяг фінансування програми визначається щороку, виходячи з реальних можливостей бюджетів та інших джерел фінансування.

       Загальний обсяг фінансових ресурсів для реалізації Програми у 2024 - 2025  рр. становить 520,00 тис. грн й фінансується з меценатських коштів.

Загальний обсяг фінансових ресурсів для реалізації Програми у 2026 - 2028  рр. становить 1 345,00 тис. грн й забезпечується змішаним фінансуванням (кошти міського й державного бюджетів та інші кошти). Додаток 2. Обсяг фінансування програми уточнюватиметься у 2026 – 2028 рр. (ІІ і ІІІ етапи), виходячи з реальних можливостей бюджетів та кількості меценатських коштів, інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.

6. Очікувані результати виконання Програми

Наукові звіти про неінвазивні археологічні розвідки, польові дослідження (розвідкові та стаціонарні архітектурно-археологічні); інформація щодо цінності об’єктів археологічної спадщини, характерних властивостей, що становлять їх історико-культурну цінність, етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень, які сприяють популяризації виявлених та існуючих об’єктів культурної спадщини. Визначення меж пам'яток. Розробка рекомендацій щодо консервації та музеєфікації об’єктів. Введення до наукового обігу отриманих матеріалів.

Реалізація Програми сприятиме:

• створенню умов для системного проведення наукових архітектурно-археологічних досліджень, для системного підходу до охорони археологічної спадщини;
• процесу реставраційного проектування (розробці проектів реставрації і пристосування будівель Комплексу колишнього палацу Потоцьких), плановим роботам з реставрації і пристосування будівель з роботами щодо консервації, музеєфікації, експонування виявлених археологічних об'єктів;
• оприлюдненню результатів археологічних досліджень в засобах масової інформації, на наукових конференціях і у наукових виданнях, введення здобутих за результатами Програми матеріалів до наукового обігу;
• популяризації історико-культурної спадщини м. Івано-Франківська;
• здійсненню відповідних пам’яткоохоронних заходів щодо збереження та вивчення пам’яток археології;
• отриманню всебічної об’єктивної наукової інформації, необхідної для забезпечення оптимальних умов використання історико-культурного потенціалу археологічної спадщини Комплексу колишнього палацу Потоцьких.

7. Етапи виконання робіт

1 етап. 2024 - 2025 рр.

Проведення наукових археологічних вишукувань (розвідки) у межах території пам’ятки (Комплексу колишнього палацу Потоцьких) та охоронної зони.

1. Неінвазивні археологічні дослідження.
2. Проведення сканування території з допомогою геофізичних методів.
3. Проведення археологічної розвідки шурфуванням.

2 етап. 2026 - 2027 рр.

Проведення наукових архітектурно-археологічних досліджень у межах території пам’ятки.

1. Проведення архітектурно-археологічних досліджень територіі? в межах корпусів З (возівня), Г (флігель), Д (стара кухня).
2. Проведення архітектурно-археологічних досліджень на територіі? ймовірного місця розташування центрального і правого крила палацової споруди (між корпусами Б (палацова споруда), Ж (лікарняний корпус),  К (господарська споруда) та Л (пральня), вздовж західного й північного прясла огорожі).

3 етап. 2028 р. Проведення наукових архітектурно-археологічних досліджень у межах охоронної зони пам’ятки.

1. Проведення архітектурно-археологічних досліджень місць ймовірного розташування підземних потерн у межах охоронної зони пам’ятки (вул. 200-річчя Різдва Христового; вул. Валова; вул. Потоцьких; вул Шпитальна).

Впродовж реалізації Програми (2024 - 2028 рр.) здійснюватиметься популяризація історико-культурної спадщини шляхом введення отриманих даних до наукового обігу на наукових конференціях та у наукових публікаціях.

8. Контроль за виконанням Програми

       Виконання програми здійснюється шляхом реалізації заходів виконавцями, зазначеними у Програмі.

Координація та контроль виконання Програми буде здійснювати Департамент містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради.